Відвідування дитиною дошкільного закладу не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати і розвивати її в родинному колі. (Ст. 7 п. 3 Закону України «Про дошкільну освіту»):
1. Загальні положення:
1.1. Батьки або особи, які їх замінюють (далі - батьки), є учасниками освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі (далі - дошкільний заклад) . Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, за збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.
2. Права батьків:
2.1. Батьки мають право:
- вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;
- звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;
- на пільги на харчування;
- вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;
- на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;
- брати участь у заходах дошкільного закладу;
- брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу.
3.Обов’язки батьків:
3.1.Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані:
- сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідного до вимог Базового компоненту дошкільної освіти;
- батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності;
- відвідування дитиною дошкільного навчального закладу №1 не звільняє сім'ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її у родинному колі;
- забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного навчального закладу та своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;
- слідкувати за станом здоров'я дитини та вчасно повідомляти персонал дошкільного навчального закладу про зміни та стан здоров’я дитини;
- не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров'ю дитини;
- не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;
- приводити дитину добре вимитою, одягненою в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;
- забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;
- своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;
- в разі відсутності дитини три і більше днів, приводити дитину до дошкільного навчального закладу з довідкою від дільничного лікаря з зазначенням діагнозу або причини відсутності;
- дотримуватись встановленого розпорядку закладу;
- передавати особисто дитину вихователеві, приводячи її до дошкільного закладу;
- забороняється забирати дітей з дошкільного навчального закладу батькам або особам, що їх замінюють, в нетверезому стані;
- своєчасно вносити плату за харчування дитини в дошкільному закладі у встановленому порядку;
- батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;
- приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов’язані передавати дитину вихователеві, ввечері - вихователі зобов’язані передати дитину батькам;
- не забирати дітей в нетверезому стані;
- дотримуватись правил дорожнього руху; бути прикладом для своїх дітей;
- своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному закладі;
- відвідувати батьківські збори;
- виконувати поради-рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;
- бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні;
- інші обов'язки, що не суперечать законодавству України.
Шановні батьки!
Ми живемо серед людей, тож від нашої поведінки залежить не тільки ставлення до нас оточуючих, а й наш успіх в суспільстві: за тим, як людина розмовляє, одягається, поводиться за столом, завжди можна визначити, вихована вона чи ні.
Нам усім, без сумніву, хочеться, щоб наші малюки виросли ввічливими, добрими, вихованими, щоб вони вели себе пристойно в суспільстві. а для цього вони мають знати і розуміти правила етикету.
Навчіть своїх дітей:
правил поведінки в дитячому садку:
- завжди вітатися з вихователем, працівниками дитячого садка та дітьми;
- слухати вихователя, не плакати, не пустувати;
- не ламати іграшки, не рвати книги, берегти все;
- не йти з дитячого садка без дозволу;
- сперечатися треба чесно, принципово, не ображаючи один одного, не допускати переходу суперечки у сварку;
- не звертати уваги на тих, хто хоче образити, дражнити, просто потрібно відійти від них;
- не ображати нікого, не дражнити;
- розв'язувати проблеми за допомгою слів, а не кулаків;
- поступатися, шукати вихід із складних ситуацій;
- уміти миритися, не сваритися.
мовленнєвому етикету:
- говорити чітко і спокійно, стежити за силою звуку, ніколи не підвищувати голосу, не кричати;
- вживати чарівні слова у зверненні до дорослих людей та суспільстві;
- до дорослого звератися на "Ви";
- ніколи не вживати нецензурних, брутальних слів, адже це не прикрашає людину, а навпаки - принижує її інтелект.
золотих правил спілкування:
- дотримуватися правил хорошого тону під час спілкування;
- посміхатися, дивитися людині в очі, коли вітаєшся і розмовляєш з нею. Це свідчить про щирість і чесність, якщо хочеш, щоб до тебе добре ставилися, будь і ти добрим до інших;
- ніколи не перебивати розмову людей, а дочекатися, коли розмову закінчать; коли розмовляють дорослі, не слід втручатися в їхню розмову і щось додавати, заперечувати чи стверджувати, коли тебе не питають;
- завжди говорити правду, бо брехня не робить людині честі. У народі кажуть: "Шила в мішку не сховаєш";
- просити вибачення тоді, коли щось зробив ненароком або справді хочеш виправитися, розуміючи свою провину;
- вчіть дитину шанувати старших. Пам'ятайте! Як ви ставитеся до своїх батьків, так і ваші діти ставитимуться до вас.
Синій кит: як зрозуміти, що дитина грає з суїцидом в "групах смерті"?
Підліткова гра зі смертельними наслідками вже почала свою діяльність в Україні і про це вже було багато що написано і сказано. Раніше Українські Новини розповідали, чому діти слухають невідомих "кураторів" жорстоких груп, що примушують дітей скоїти самогубство, а також - звідки прийшли "групи самогубців" і як саме підлітків підштовхують вчинити суїцид. Однак одним з головних питань залишається відкритим - як зрозуміти, що дитина вже втягнута в "гру"?
Як знайти "групи смерті"?
Небезпечною "грою в смерть" вже зацікавилася кіберполиція, однак численні блокування не допомагають ситуації - групи переходять в приховані режими, допускають до себе тільки "перевірених" учасників і позиціонують себе як прості публічні сторінки з фотографіями і музикою. Однак адміністратори "груп смерті" знаходять дітей за хештегами, які вимагають опублікувати на своїх сторінках у соціальних мережах.
Їх зміст постійно змінюється, проте ключові слова залишаються такими:
#f57, #f58, #ff66, #28,
#разбудименяв420 або #разбудименя
#китыплывутвверх
#хочувигру
#150звезд
#млечныйпуть
#рина
#няпока
#тихийдом
#домкитов
#F23
#дом12дорог
За хештегам адміністратори спільнот знаходять підлітків, які опублікували в себе запис і запрошували їх " в гру". А далі - давали інструкції про те, як стати ближче до суїциду і не боятися піти з життя.
Сэлфхарм: шрами, порізи й опіки
Пригнічувати внутрішні переживання шляхом фізичних каліцтв - вже не нова ідея. Проте в "групах смерті" діти завдають собі травми через прямі вказівки адміністраторів. Потримати руку над свічкою, проколоти опік, вирізати на шкірі візерунок - після кожного виконаного завдання жертва отримує нове.
Спілкування з жертвами "кураторів" відбувалося пізно вночі - саме тоді, коли дитина найбільш вразлива і коли ніхто не може перешкодити впливу на його думки і почуття.
Зміна режиму сну може вказувати на те, що дитина вже вступила в групу "китів".
Підлітки починаю спати цілими днями або, навпаки, втрачають сон і перетворюються на "сов": допізна вони ходять взад-вперед по своїй кімнаті, деякі лягають тільки під ранок, коли не сплять без всякої видимої причини.
Зміна відношення до себе
Багато молодих люди з заниженою самооцінкою або ж відносяться до себе погано і зовсім без жодної поваги вважають себе нікчемними, непотрібними і нелюбимими. Їм здається, що вони аутсайдери і невдахи, що у них нічого не виходить і що ніхто їх не любить. А в "групі смерті" адміністратори і не намагаються переконати підлітка в зворотньому - навпаки, розповісти про те, що якщо він піде з життя, там буде краща дорога, а тут йому не місце - улюблена практика. Та й практично кожна така група наповнена картинками з написами про невдале життя і "зайвих людей".
Саморуйнуюча і ризикована поведінка - випробування на міцність
Багато залежить і від ступеня "ризиковості" дитини. Цим також часто маніпулюють, коли перевіряють підлітка - це такі завдання, як "біжи або помри" - коли вимагають перебігти дорогу перед їде машиною, "щезни на 24 години". Якщо поведінка молодої людини різко змінилося у бік ризику і небезпеки - це теж привід перевірити його на причетність до "групи смерті".
Замкнутість і відособлення, відхід у себе
Час від часу всі люди прагнуть побути наодинці з собою і це нормально і природно. Проте в дитини, який вже "грає" - це не відпочинок від суспільства. Діти "у грі" відчувають себе особливими і обраними - тому цураються вчорашніх близьких людей. Будьте напоготові, коли замкнутість і відокремлення стають тривалими і глибокими.
Не дайте засліпити себе видимістю того, що в сім'ї все добре!!!
Майже всі сім'ї, в яких пережили суїцид дитини, стверджували, що все було добре і що вони не бачили нічого незвичайного. Однак якщо придивитися ближче - то замість "добре" можна побачити безліч прихованих проблем під прикриттям "хорошої міни в суспільстві". Зверніть увагу на проблеми дітей і не відмахуйтеся від тих, які здаються вам неважливими. Діти шукають порятунку, любові та уваги до себе - а хто ж їм допоможе, як не близькі люди?
Вік дітей, що здійснюють спробу суїциду
Як показує статистика підліткових самогубств, як правило, спроби суїциду не вчиняють дітки молодше 11 років. Але не варто спокушатися і вважати, що у маленьких діток не буває важкого психічного стану. Просто малюки ще до кінця не усвідомлюють, що таке смерть. Однак найчастіше в їх розмовах і думках люблячі і уважні мама і тато можуть помітити привід для тривоги. Ось, наприклад, який випадок розповів дитячий психолог: маленька дівчинка 7 років протягом довгого часу повторювала, що вона перетвориться на метелика і відлетить від своїх батьків. Батьки тільки посміювалися над забавними дитячими погрозами. Однак у 12 років ця дівчинка вчинила дуже серйозну спробу суїциду, стрибнувши з 4 поверху. Лікарям дивом вдалося врятувати їй життя.
І якщо дитячий суїцид все ж, на щастя, зустрічається досить рідко, то про підліткові самогубства не можна сказати те ж саме. Саме на вік 13 - 16 років, як свідчать статистичні дані, припадає пік підліткових самогубств. Багато дитячі психологи схиляються до думки, що бажання смерті - це досить поширена реакція підліткової психіки на виникнення стресової ситуації.
Для Вас, батьки.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ щодо виховання самостійності дошкільників
Самостійність - це якість особистості, яка виявляється в:
- незалежності дитини (вміння без прямого керівництва і допомоги, власними силами досягти поставленої мети);
- її творчій ініціативі (здатності виявити винахідливість, зробити щось по-своєму);
- критичності дошкільника (здатності давати об’єктивну оцінку, виявляти недоліки).
Якщо Ви хочете виховувати самостійність дитини, то:
- Пропонуйте їй час від часу роботу, яка для неї доволі складна.
- Надавайте дитині змогу діяти за власним бажанням.
- Вправляйте дитину в умінні оцінювати зроблене ще до того, як висловите їй власне судження.
- Поясніть дитині, чим відрізняється самостійна людина від залежної. Вона повинна зрозуміти, що самостійним бути вигідно. Підкріпіть ці переконання високими оцінками її самостійної поведінки.
- Відмовтеся, по змозі, від прямих підказок, вказівок способів дії, від підміни зусиль дитини власними.
- Надайте своїй дитині право на помилки.
- Не втручайтеся передчасно в самостійну діяльність дитини. Привчайте її користуватися своїми силами, не сприймати Вас як “швидку допомогу"
- Оцінюйте не тільки кінцевий результат, а й вкладену в його досягнення працю дитини.
- Не поспішайте оцінювати прояви негативізму дитини. Можливо, Ви, самі того не усвідомлюючи, примушуєте її до цього своїми заборонами.
- Допоможіть дитині гордитися своїми успіхами, радіти своїм самостійним досягненням.
Тест Які Ви батьки
Позначте фрази, які Ви часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
- Скільки разів тобі повторювати!
- Порадь, будь ласка, як мені вчинити у цій ситуації...
- Не знаю, що б я без тебе робила.
4.1 в кого ти такий удався?!
- Які у тебе чудові друзі!
- Ну на кого ти схожий?!
- Ти моя опора і помічник!
- Ну що за друзі в тебе?!
- Про що ти тільки думаєш?
- Який ти в мене розумний!
- А ти як вважаєш?
- В усіх діти, як діти, а ти...
- Який ти у мене кмітливий!
Відповіді:
1,2,4,6,8,9,12 - 2 бали;
3,5, 7,10,11,13-1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7-8 балів
Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
9-10 балів
Ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча і не завжди з Вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10-12 балів
Вам потрібно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж від Вас.
13-14 балів
Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і дитиною існує недовіра. Намагайтеся приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.
Тест Батько родини
Варіанти відповідей на запропоновані запитання: погоджуюся - 2, не зовсім-1, не погоджуюся - 0.
Чи погоджуєтеся Ви із твердженнями. Що:
1.Чоловік краще справляється з дорослими дітьми, ніж з маленькими
2.Після розлучення діти повинні залишатися з матір’ю.
3.Добрий чоловік зазвичай і добрий батько.
4.Чоловіки не повинні відверто виявляти свої почуття.
5.При вихованні дітей думка батька вирішальна.
6.Після народження дитини жінка приділяє чоловікові менше уваги
7.Ліпше жити без батька, ніж терпіти поганого.
8.Оскільки вважається, що жінка робить це краще за чоловіка, нехай і вона і виховує дітей.
9.Якщо Ваша дитина не може з чимось упоратися, вона повинна завжди звертатися до матері.
10.Щоміцніша любов до дитини, то легше її виховувати.
11.Батько має втручатися у виховання дитини тільки тоді, коли його про це прохає жінка.
12.Після розлучення батьків маленька дитина, яка залишилася з матір’ю, взагалі не помічає відсутності батька.
13.Матері, звичайно, занадто розбещують дітей.
14.Чоловікам корисно проводити відпустку разом із родиною.
15.Хлопчика ще змалку треба виховувати інакше, ніж дівчинку.
16.Деякі діти вважають, і що краще проводити свій час із батьком, ніж з матір’ю.
17.У Вас часто виникає почуття, що для Вашої жінки дитина важливіша за Вас.
18.В усіх питаннях виховання Ви можете з успіхом замінити жінку.
19.Дитина повинна більш поважати батька, ніж матір.
20.Ваша жінка завжди втручається, коли Ви починаєте займатися з дітьми.
21.Забажання чоловік може впоратись із немовлям не гірше за жінку.
22.Батько важливіший для сина, ніж для доньки.
23.Ваша жінка не сприймає Вас як поважного вихователя.
24.Коли в родині є бабуся, виховувати дитину набагато легше.
Запитання розподіляються за трьома групами.
- група: запитання 1,4, 5,12,13,15,19, 22.
- група: запитання 2, 6, 8,9,11,17, 20, 23.
ІІІ група: запитання 3, 7,10,14,16,18, 21, 24.
Кожна група відповідає окремому типові батьків. У якій групі Ви набрали найбільшу кількість балів, до того відповідного типу Ви й належите.
Тип І - "традиційний
Він - голова родини, цілковито представляє Ваші інтереси у спілкуванні із "зовнішнім світом”. Він - "остання інстанція” щодо питань виховання дітей. Інколи до певної міри суворий, дуже велике значення надає дисципліні, вимагає від дітей ретельного виконання своїх обов'язків. У багатодітних сім’ях він приділяє з кожним роком усе більшу увагу вихованню дітей, особливо синів. Проте, в принципі, між ним та дітьми немає щирих взаємин. Діти, звичайно, ставляться до батька стримано, бо відчувають, що він не досить добре знає їхні потреби та бажання.
Тип II - "батько, який головно піклується про родинний добробут".
Чоловік такого типу віддає жінці цілковиту свободу в питаннях виховання дітей. Він вважає, що все одно не може замінити жінку в цій справі. Тим паче, що він весь час завантажений (або вважає, що завантажений) роботою. Проте навіть у вільний час він не горить бажанням познайомитися з дітьми. 1 не дивно, що через певний час і діти починають ставитися до нього відчужено. У такому разі жінка може вдатися до невеличких хитрощів: час від часу від’їжджати на кілька днів до рідних і залишати дітей під наглядом чоловіка. Тоді він зрозуміє, що жінка йому довіряє також і як батькові.
Тип III - "сучасний батько".
Для нього піклування про дітей - звичайна та природна потреба. Хоч він і не має для цього стільки часу, скільки б бажалося, вечори він зазвичай проводить із дітьми. Він любить дітей, не соромиться це показувати, вміє не тільки гратися зі старшими дітьми, а й бавити і доглядати маленьких. Діти його обожнюють, діляться з ним своїми найпотаємнішими бажаннями.
Роботу над цим тестом можна запропонувати й дружині, для того щоб з’ясувати, який тип батьків є для неї найбільш привабливий. Може бути так, що їй більше подобається зовсім інший тип. Наприклад, суто теоретично можна твердити, що найкращим є тип "сучасного батька”. Але для конкретної жінки відповідний стиль взаємин її чоловіка з дітьми може бути небажаний, тому що надмірна прихильність дітей до нього викликає у неї почуття заздрощів, ревнощів, відчуття своєї незначущості у їхньому житті. Вона хотіла б сама керувати вихованням дітей, а тому її більше приваблює другий тип. Вона намагається не дати чоловікові спілкуватися з дітьми, вигадуватиме нескінченні доручення, припинятиме спільні ігри в найцікавіший момент. І хоч би як ми критикували ці вчинки дружини, але варто звернути увагу і на її потреби та реальні страждання. А тому у відповідній ситуації чоловік повинен не забувати приділяти свою увагу і їй, не виключати її з кола дійових осіб гри, підкреслювати її значущість для нього і дітей, вплив на їхнє виховання.
